Блог-проект Сліпа Uкраїна вітає любих читачів зі світлим святом та бажає усім Божого благословення, добра, благополуччя і лише світлих моментів на весь 2014 рік.
В далекому Х столітті, великий князь київський Володимир охрестив Київську Русь. З тої пори наші пращури святкують празник Різдва. І хоча процес хрещення Русі проходив не завжди мирно, зараз практично вся Україна називає себе християнською країною. Цікава річ у тому, що хрещення не призвело до повного стирання культури і формування її з чистого листа. Давні русичі адаптували і підлаштували язичеські обряди та звичаї до християнства - найелементарнішим прикладом є хліборобські мотиви колядок, народні прикмети. Це гарний приклад того, що все нове не завжди потребує безслідного стирання старого. Так формується унікальність кожної нації, яку потрібно зберігати в своїх серцях та розуму. Розуміючи, що Україна багатоконфесійна країна, потрібно завжди пам'ятати, що людина є людина - її завжди потрібно любити та поважати!
Побажаю моєму любому народові знаходити вихід там, де його, здавалося б, нема, не втрачати віри у Бога, бо Він - той, на кого можна покластися у нужденну хвилину, або коли всі відвернулися, завжди отримувати і дарувати іншим прощення, не судити інших, бо Він - єдиний суддя, завжди бачити брилу у своїх очах, і не замічати скалки у чужих, любити ближнього свого, як себе, а себе - як найдорожче, бо кожне життя дароване Богом!
Будь ласка, якими б ви сучасними не були - не забувайте своїх традицій. Візьміть книжку "Звичаї нашого народу", почитайте, як святкували ваші прабабусі і прадідусі цей чудовий празник. Якщо ж вам не байдужа культура свого народу - гайда колядувати, влаштовуйте вертеп...не сидіть на місці. Якою б це не було для вас неприйнятною пропозицією, запам’ятайте - на наступний день ви пишатиметеся собою, радітимете тому, що зробили. А започаткувавши в молодій сім’ї таку традицію...точніше відновивши... - змусите ваших діток радіти Різдву.
Побажаю моєму любому народові знаходити вихід там, де його, здавалося б, нема, не втрачати віри у Бога, бо Він - той, на кого можна покластися у нужденну хвилину, або коли всі відвернулися, завжди отримувати і дарувати іншим прощення, не судити інших, бо Він - єдиний суддя, завжди бачити брилу у своїх очах, і не замічати скалки у чужих, любити ближнього свого, як себе, а себе - як найдорожче, бо кожне життя дароване Богом!
Будь ласка, якими б ви сучасними не були - не забувайте своїх традицій. Візьміть книжку "Звичаї нашого народу", почитайте, як святкували ваші прабабусі і прадідусі цей чудовий празник. Якщо ж вам не байдужа культура свого народу - гайда колядувати, влаштовуйте вертеп...не сидіть на місці. Якою б це не було для вас неприйнятною пропозицією, запам’ятайте - на наступний день ви пишатиметеся собою, радітимете тому, що зробили. А започаткувавши в молодій сім’ї таку традицію...точніше відновивши... - змусите ваших діток радіти Різдву.
ПАМЯТАЙ! Проспівавши колядку - убєш в собі слід тоталітаризму, комунізу, жлоглобалізму та інших-прочих!
Христос народився - славимо Його!
З Різдвом Христовим, Україно!
