Хто відбудує Київ?

  Звісно, було чимало сумнівів та скептичних запитань - хто ж відновить "зруйновану" столицю, яку буцімто перетворили в руїну.

Вся в "руїнах" КМДА

  Цікаво те, що це питання цікавить більшою мірою осіб, які, або ні разу не були у Києві з моменту початку Революції, або ні разу не побували на Майдані Незалежності. Ще й активно когось в цьому звинувачують. Почалося все із пам'ятника вождю пролетаріату, однак про руйнацію будинку Грушевського чомусь всі промовчали. Повідомляємо всіх, які знервовані цим питанням, що "збитки завдані на 2 мільйони гривень, принесені КМДА", може відновити бригада з 3-4 прибиральниць, які отримують мінімальну заробітну платню. А от "оцінщики" збитків навіть ні разу туди не заходили, бо не вважають народ за людей (незалежно, їхній то електорат чи ні). Побувавши всередині, Сліпа Uкраїна побачила, що пошкоджень, крім численних плакатів і пересунутих меблів, немає. Більше того, активісти опечатали всі кабінети, встановили вибиті вікна і охороняють всі приміщення від посторонніх осіб. На Майдані Незалежності все в цілому в порядку. Щоправда не станемо такого ж говорити про вулицю Грушевського, зокрема стадіон імені Валерія Лобановського. Але не поспішайте гарячкувати! Близько години тому зі сцени Майдану прозвучала обіцянка, в разі перемоги революції, відновити повністю всю скандальну вулицю та стадіон Динамо. Слово не має бути пусте, оскільки саме ця людина декілька років тому побудувала у сусідній Вінниці найбільший у Європі плавучий фонтан та відремонтувала набережну. Мова йдеться про кондитерського магната Петра Порошенка. Щоправда там у нього розташовуються дві фабрики та будується нова - з переробки молока. Враховуючи, що Карла Маркса належить також йому, сподіваємося, що Київ - таке ж миле серцю Порошенка місто, як і місто на Бугові.

Надзвичайний стан, та з чим його їдять?

  Останнім часом активно поширюється інформація стосовно перспектив введення надзвичайного стану у Києві. 

  Буде прийняте відповідне рішення, чи ні, але Сліпа Uкраїна вирішила, що варто проінформувати всіх, що ж нас чекає в такому випадку, тобто, особливий правовий режим розглядатиметься в статті в розрізі ситуації, яка склалася на сьогоднішній день. Влада неодноразова робила заяви, що не намірена обмежувати прав населення, однак хто вже вірить цим заявам? Читай далі...
Якщо ви лише хочете дізнатися, які права і свободи обмежуватимуться - гортайте в кінець статті.

Кривавий День соборності України.

  95 років тому Українська і Західноукраїнська народні республіки на Софіївській площі урочисто оголосили про об'єднання. Як ми пам'ятаємо з історії, молоду державу чекали кулі та штики.

  Як і майже століття тому, Українці єднаються в приблизно тих же умовах. Важко щось писати, важко щось коментувати - все ясно і без слів. Велике національне свято осквернене. Сьогоднішні події показали, що дехто так і не зрозумів важких уроків історії. Якщо, звісно, її хтось знає. Сьогодні, 22 січня 2014 року, у День соборності України, нація втратила своїх хоробрих синів. Всі новини майорять статтямипро вбитих, тому немає сенсу і сил ще щось додати. Можна тільки із впевненістю заявити, що розігнати Майдан влада могла, при бажанні, без застосування вогнепальної зброї. Народ цього вже ніяк не забуде. Констатуємо факт - віднині протестувальники будуть діяти набагато агресивніше.

  

  Власне кажучи, статтю Сліпа Uкраїна пише на вічну пам'ять загиблим сьогодні у сутичках з правоохоронцями і закликає ВСІХ, о 24 годині провести всеукраїнську хвилину мовчання і поставити свічку на вікно/на аватару в соцмережах!

Сліпа Uкраїна ЗАКЛИКАЄ ВСІХ НЕБАЙДУЖИХ!

ПОСТАВ СВІЧКУ В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ!

ВИМКНИ СВІТЛО І ПОСТІЙ МОВЧКИ О 24 ГОДИНІ!

  Радимо сходити при нагоді до собору чи церкви - помолитися за народ.

Сліпа Uкраїна просить всіх вас бути обережними!

Завжди Ваші.

Ніч третя. Революція єднає!

  Наскільки стало відомо, знову почалися бої, навіщо - під питанням. Підіб'ємо підсумки 21 січня.

  Краще б набиралися сил, вважає Сліпа Uкраїна, враховуючи, що в той момент міліція наче не чинила агресивних дій. Згадую свою першу думку, коли почув про жорсткі бої за урядовий квартал - це явно не опозиція, і явно не провокатори влади. Це якась сила. Невідома. Над вулицею імені першого президента нависла невидима пелена. Щоправда ця сила ще не відточена. Чимало примкнуло до рядів Правого сектору.

  День 21 січня пройшов відносно мирно. Мітингуючі зводили барикади, правоохоронці зітхнули з полегкістю. Ряди зіткнулися...у розмовах.

  Багато гасел було висловлено, зокрема, з боку опозиції, яка вже втратила свій рейтинг, і до якої прислухається все менше і менше людей. Хоча, яка вона опозиція? Опозиція - це альтернативний погляд на політику і способи вирішення суперечностей. З її боку жодних ідей, тим паче, альтернативних, не спостерігалось. Україна наче отримала нових лідерів - негласних. Як писав Антон Чехов - хамелеони. Ще позавчора так звані лідери опозиції закликали всіх не йти на Грушевського, мовляв то провокація. А зараз? По їхнім словам можна інколи зробити висновок, буцімто вони в перших рядах вели людей на кордони міліції. Сильно вони до того притихли. Де були - неясно. Кличко не погоджується вести переговори без Гаранта. Президент, ясно, не робитиме поступок, бо цим він покаже, що його можна залякати силою. Розумний хід політика, але результати можуть бути суперечливими.

Ніч друга. Підмога йде з Житомира!

  Щойно прочитав, що з Житомира виїхали команди з пейнтболу на допомогу Майдану, на чий бік - невідомо...

синім - кордон без заворушень; червоним - "гарячий"

  Хоча Сліпа Uкраїна здогадується, що на боці протестувальників-революціонерів. Згадую, як боляче після потрапляння кульки з фарбою по тілу. Але тоді мене захищали хіба светр та куртка. Правоохоронців захищає бронежилет. Ще один плюс, - зазвичай пейнтбольні клуби це аматорські формування, які мають свою тактику, а, отже, Революція отримає хоч яких, але командувачів. Сьогодні проходив центр - безперервні постріли та вибухи - скільки ж в цій Машині тих гранат? Таке враження, ніби кожного українця можна закидати.

Інститутська та Грушевського - початок.

Менше місяця тому в проекті "Сліпа Uкраїна" з'явилася стаття, присвячена вулиці, на якій розміщувалися два табори.

  Інститутську вулицю відвідали і сьогодні вдень, ще до страшних подій на Грушевського. Починали прогулянку від Арсенальної - хотілося пройтися вздовж Маріїнського парку, та де там - на перехресті з Кріпосним провулком вже стоять правоохоронці. Навпроти збирається сила-силенна людей у масках та протигазах. Виходимо на паралельну.

  Психологічний клімат Інститутської разюче змінився - за владними барикадами вже не було ні страху, ні параної. Тепер вулиця була заповнена людьми. Справжніми, нескореними патріотами, які, наче по якійсь команді оточували владний квартал. Були і старі, і молоді. Були і в масках, і без. Кожен із них мав рішучий вираз обличчя. Це ними сприймається як щось дуже важливе. Ідеш по вільній вулиці...

Пам'ятник Леніну vs будинок Грушевського

  Як же боляче дивитись на те, що знесений у грудні пам'ятник "вождю" комунізму так активно і з піною на роті захищають, мовляв, вандали знищують історичні пам'ятки Києва, клянуться відновити і тому подібне, а коли зносять куди старіший будинок, де проживав Грушевський чомусь мовчать, і, мабуть, тихо радіють...

  Щойно прочитавши статтю про знос будинку Грушевського у Києві одразу на думку прийшли події початку грудня, а саме - коли Леніну сказали "good bye". Скільки сил для цього потребувалось - то встановлювали охорону, то тітоньки і комуністи кидалися на захист із плачем, тримаючи Карла Маркса, як Біблію. Найдотепніше те, що над поваленим пам'ятником "вождю" революції тужили всі, кому не лінь [головний аргумент - вандалізм], на противагу цьому серед сотень жителів Києва, які публікували сою думку, ким замінити Леніна, знайшлися одиниці тих, хто був за відновлення старого. 

Зірки серед нас

  Або не всі зірки бояться фанів

Олег "Фагот" Михайлюта

  В неділю, будучи на Майдані побачив серед люду Олега Михайлюту, більш відомого на прізвисько Фагот. Вокаліст гурту Танок На Майдані Конго уважно слухав слова Ніни Матвієнко, яка виголошувала натхненні слова учасникам #Євромайдану.

Раніше зустрічав лідера групи Тартак Сашка Положинського, але на жаль не мав змоги зазнимкувати його.

  Тому, якщо ви фанат гурту, який підтримує Євромайдан - гайда на пошуки, можливо вам вдасться взяти в когось із них автограф, або сфотографуватись з кумиром.

Обидва боки барикад - Інститутська.

  Два табори на одній вулиці

Початок Інститутської

  Позавчора побував на "забороненій території", хоча така назва не найкоректніша, але мабуть кожен, хто туди йде вперше після початку Євромайдану, налаштовує себе на таку думку. Мова йдеться про вулицю Інститутську. Вона стане для Вас ідеальним оповідачем сучасного стану справ в революційному Києві, адже початок вона бере з серця Майдану Незалежності, а проходить крізь квартал центральних органів влади. Починав я свою подорож з Майдану, про стан якого я розповім трошки пізніше.

  Отож, початок маршруту - революціоністи та барикади, які захищають Євромайдан від владних сил.

  Далі спокійно йдеш по проїжджій частині - раніше активно заповнена вулиця тепер нерухома - стоїть безліч порожніх припаркованих автомобілів мітингувальників...